Небезпечне наближення до Землі небесних тіл людство лякалось до тремтіння в колінах здавна. Пам’ятаєте? Всі ці перекази про  «червону комету», про «камені з неба» та інших пристрастях. Сумно, що багато хто так і не спроможний піднятися вище знань, почерпнутих з давніх казок, і навіть не намагається познайомитися з поглядом сучасної науки на проблему. Адже вона в цьому питанні далеко зробила крок вперед.

Що ж, сьогодні ми дамо слово астрофізикам і постараємося дізнатися все, що тільки можна, на популярному рівні про астероїди. В тому числі, чи загрожує нам їх падіння в 2020 році, і які можуть мати наслідки подібні випадки для нашої планети і нас самих, а також новини про превентивні заходи по боротьбі з ними.

Давайте знайомитися: астероїди

Отже, астероїди – це ще не планети, але вже і не метеорити. Вони набагато менше і не відрізняються правильною формою, до того ж у них не може бути власної атмосфери. Проте в космосі вони рухаються по геліоцентричній орбіті (в нашій системі).

За приблизними даними, враховуючи, що на далеких орбітах можна досліджувати тільки тіла крупніше 30м, навколо нашого Сонця безперервно курсують кілька сотень тисяч астероїдів. Найбільші з них, наприклад, Веста, Церера і Паллада названі своїми іменами, а не просто каталогізовані порядковими номерами, і мають у діаметрі до тисячі і більше кілометрів.

Більшість астероїдів – не одинаки. Вони утворюють кілька поясів, найближчий і найбільший з яких розташований між Марсом і Юпітером.

Вивчати астероїди людство стало відносно недавно – в кінці 18 століття, хоча спостерігали за ними, та фіксували випадки їх близьких проходжень і падінь на поверхню Землі з сивої давнини. Однак молоді цивілізації не виділяли астероїди окремо – це були просто «метеорити» або «комети», «падаючі зірки», як і інші більш дрібні тіла.

Свідчення падіння астероїдів на нашій планеті зустрічаються досить часто. Існує чимало гіпотез, що насамперед ці факти, якщо вони стосувалися колосальних за розмірами небесних тіл, ставали причиною низки знакових катастроф.

Наприклад, саме один з них колись утворив кратер Чиксулуб 65 млн. років тому, і передбачається, що саме з-за цього вимерли динозаври. Також можна згадати, що сталося 2,2 млн. років тому Елтанинську катастрофу, яка спричинила кілометрові цунамі і суттєві геозміни, які цікаво змінили на нашій Землі флору і фауну.

Наскільки небезбечні астероїди

Сучасна фізика з допомогою комп’ютерного моделювання прорахувала залежність діаметра падіння астероїда (Х) від ступеня руйнувань і тяжкості наслідків цієї катастрофи:

• Х < 30 m = вибух атомної бомби;
• 50 m > Х > 30 m – ударна хвиля з руйнуваннями;
• Х ≈ 50 m = по силі Тунгуської катастрофи;
• Х ≈ 100 m = вибух водневої бомби на 50 мегатонн;
• Х ≈ 200 m – загине територія, розміром із середню державу;
• Х ≈ 500 m – загине цілий континент;
• Х ≈ 1000 m – мільярди жертв;
• Х ≈ 5000 m – критичні зміни клімату;
• Х > 10 000 m – планета буде знищена.

Безумовно, падіння навіть тридцятиметрових тіл для нас рідкість. Для порівняння нагадаємо, що відносно недавній Челябінський метеорит був 17 метрів в діаметрі. Тоді, як ми пам’ятаємо, подекуди зруйнувалися тимчасові споруди і вилетіли шибки в будинках, і лише деякі жителі отримали легкі травми.

Боротися або змиритися

Офіційна ж наука стверджує, що в кожному столітті існування Землі налічується не менше десятка випадків падіння відносно великих (але не настільки, щоб це стало реальною катастрофою – ці факти розглянемо нижче) небесних тіл, класифікованих як астероїди. В основному, в пустельних локаціях. Метеоритні дощі з будь-якої дрібниці – взагалі явище мало не буденне.

Безумовно, однозначно відмахуватися від загрози падіння астероїдів не варто – все залежить від їх розміру, хімічного складу, а також того, наскільки їм вдасться зруйнуватися, втратити швидкість при входженні в щільні шари нашої атмосфери.

І щоб знати, якого саме масштабу подія настає, астрономи ведуть постійне спостереження за всіма потенційно небезпечними небесними тілами, ведуть їх облік у спеціальних таблицях в режимі реального часу, привласнюючи їм той чи інший рейтинг. В результаті з’являється шанс завчасно попередити людство про очікувану катастрофу, щоб мати час на евакуацію або ж на заходи по безпосередньому впливу на астероїд.

Не так давно NASA і Європейське космічне агентство організували спільну місію, яка вивчає поточні можливості земних технологій впливати на траєкторію руху того або іншого астероїда. Винахід загальних методів і конкретні випробування стали можливими після недавнього завершення дійсно епохальної роботи команди астрофізиків з Великобританії, які провели комп’ютерне моделювання поведінки 50 тисяч астероїдів і метеоритів розміром від 15 м – найближчих до нас і найбільш ризикованих.

Ще раніше були розпочаті випробування ядерного вибуху небесних тіл, руйнування їх іонними технологіями. А в кінці 2019 року на астероїд 2011 MD відправлять автотранспортник, який зупинить його політ, візьме його спеціальними щупами, запакує в особливий м’який контейнер і перенаправить в бік Місяця. Якщо досвід вдасться, далі будуть досліджувати не тільки упаковку щодо дрібних тіл, але і відколювання від великих шматків з повторенням всіх описаних заходів.

Однак, на жаль, мова йде тільки про поточні тактичні завдання боротьби з астероїдами, які з’являються в безпосередній близькості від нашої планети. Довгострокові проекти прораховувати і здійснювати не виходить, так як, по-перше, астрономічні показники об’єктів системи не перебувають в стазисі – похибці розрахунку траєкторії на великих відрізках часу завжди дуже велика.

А, по-друге, боротися з загрозами на значних відстанях від Землі ми не в змозі, так як ще не на такому рівні розвинені польотні технології.

З якими астероїдами нам чекати зустрічі в 2020 році

Скільки не пояснюють фахівці НАСА та інших великих космічних агентств планети, що астероїди – це не хулігани на міських вулицях, готові в будь-який момент напасти на нас з-за підворіття. Все відстежується, прораховується і відомо заздалегідь. Навіть якщо той чи інший об’єкт потрапив в червону зону загрози, проходить не один десяток років, а їх можуть бути сотні, в залежності від його орбіти і швидкості руху, поки він не звалиться нам на голови.

Однак серед «найближчих візитів» варто зазначити дату 3 вересня 2020 року, коли 2016 NF23 (70 — 160 м) пройде в 18 млн. км від Землі – це не падіння, звичайно, проте можна очікувати недовгих погодних аномалій, сильних вітрів або штормів.

До цього ж в квітні значно далі, ніж перший, але, тим не менш, пролетить астероїд 2005 YU55, а 10 травня на відстані в 7,28 LD від нас пролетить 2008 TZ3. І, нарешті, 4 жовтня пройде відносно Землі ще один астероїд 2017 YD2.

Взагалі ж на даний момент в нашій системі існує близько шести тисяч астероїдів та інших значних небесних тіл, чиї траєкторії в різні моменти часу можуть зближуватися із Землею на відстань, меншу 1,3 а.е.

Що ж, обізнаний – значить, озброєний. А, враховуючи той факт, наскільки активно зараз працюють над проектами освоєння ближнього космосу, як удосконалюються і здешевлюються відповідні технології, з кожним роком приводів для паніки землян все менше.

Кращі уми і потужні космічні корпорації вже зараз запевняють, що з великою часткою ймовірності ще за життя сучасного покоління ми остаточно освоїмо і поставимо на потік винаходи, які допоможуть мінімізувати загрози від падіння астероїдів. Але, безумовно, варто розуміти, що для таких масштабних цілей все людство має мобілізуватися і об’єднати свої зусилля – на благо всіх нас.