Великдень називають святом із свят і торжеством всіх торжеств. До довгоочікуваного свята починають готуватися заздалегідь і перше, що ми запитуємо, говорячи про нього, це дата. Кожен рік святкується в різні дні, але за особливою схемою можна розрахувати, коли настане Великдень у 2020 році і дізнатися, якого числа він буде святкуватися в кожному з наступних років.

Коли буде Великдень в 2020 році

Свято Великодня завжди припадає на неділю, однак дата щоразу змінюється. Число визначається на підставі сонячного і місячного календарів, тому самостійно його вирахувати досить важко. Найзручніше скористатися для цієї мети церковним календарем, де відзначені всі майбутні православні пости та свята. Православні і католики застосовують різні календарні системи, тому відзначають Великдень вони в різний час.

В 2020 році, Великдень буде святкуватися в Україні – 19 квітня.

Чудесне Воскресіння Христове оточує ціла низка значущих євангельських подій. Всі вони шануються церковною традицією. Святкування їх прив’язане до дати головної події церковного року, тому (також як і Великдень), вони не мають фіксованого дня і відносяться до перехідних свят:

• Вхід Господній в Єрусалим. Відзначається за тиждень до Великодня, у 2020 році — 12 квітня.
• Антипасха. Відзначається у першу неділю після Великодня на 8 день — 26 квітня.
• Вознесіння Господнє — 28 травня.
• День Святої Трійці, або П’ятидесятниця. 50-й день після Великодня — 07.06.2020.
• Страсна седмиця тиждень перед святом Пасхи з 5 по 11 квітня 2020 року.

Традиції свята

Велике свято православної Пасхи оточене безліччю релігійних і народних традицій. Всі вони мають давнє коріння і глибокий духовний зміст. Для того щоб підготувати не тільки свої душі, але й оселю до свята, здавна було прийнято наводити порядок в домі. У Чистий четвер господині прагнули ретельно промити підлогу і вікна, викинути з дому старий непотрібний мотлох. Збереглася ця традиція до сьогоднішнього дня. Важливо тільки, щоб прагнення до чистоти не заважало духовним переживанням.

Слід відзначити, що Великдень – це свято світла. У Великодню ніч у хаті та в церквах яскраво горять всі світильники і свічки, підкреслюючи торжество Воскресіння «Показав нам світло». В останні роки склалася традиція привезения частки Благодатного вогню, зі Святої землі. Таїнство відбувається у Велику суботу в храмі Гробу Господнього, що в Єрусалимі. Протягом 40 днів православні християни христосуются, триразово цілуючи один одного, промовляючи привітання: «Христос Воскрес!» і відповідаючи: «Воістину Воскрес!».

Протягом всієї Світлої Седмиці всім бажаючим благословлено дзвонити у церковні дзвони, висловлюючи таким чином велику радість.

Пасхальне богослужіння

У ніч світлого Христового Воскресіння всі православні християни повинні бути присутні на пасхальному Богослужінні. Своєю красою і урочистістю воно покликане відобразити радість і глибокий духовний зміст Свята. Під час читання канону «Хвилею морською» Плащаниця несеться у вівтар. Тут вона пробуде до кінця свята Великодня.

Після нетривалого очікування, рівно опівночі починається Урочистий Хресний хід. Зі співом «Воскресіння твоє Христе Спасе…» священнослужителі, урочисто виносять Плащаницю. Весь народ з свічками йде за священнослужителями. Двері храму закриваються. Хресний хід при безперервному звучанні обходить храм і зупиняється поруч з закритими західними дверима.

Після кадіння в перший раз співається тропар Воскресіння: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав!…». Потім священик вимовляє головне пасхальне вітання: «Христос Воскрес!», На що парафіяни голосно і радісно відповідають: «Воістину Воскрес!». Розкриваються двері храму, процесія з радісною звісткою заповнює простір храму. Нічна служба продовжується Святковою Утренею зі співом Пасхального канону, а потім Літургією.

Привітання з Великоднем

Головне привітання «Христос Воскрес!» та відповідь «Воістину Воскрес!» бере свій початок ще з апостольських часів. Дружини – мироносиці і святі Апостоли, дізнавшись про воскресіння Вчителя, вітали один одного, повторюючи радісну звістку. Христосування у православних християн починається відразу після Пасхального Хресного ходу. Під час богослужіння священики христосуются між собою у вівтарі.

Потім кожен із священнослужителів по черзі виходить і вимовляє Великоднє привітання мирянам, отримуючи їх радісну відповідь. Таке вітання, поєднане з триразовим поцілунком, триває до самого дня віддання Великодня – протягом 40 днів. Вимовляючи Великоднє привітання, християни як би несуть у світ свідчення про воскресіння Христове. Воно містить в собі вище одкровення.

Великодній вогонь

Свідками сходження Благодатного вогню у Велику Суботу щорічно є численні паломники, які очікують церемонії в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Благодатний вогонь посилається людям перед святкуванням Велкодня вже друге тисячоліття. За свідченням святих Апостолів, в їх часи Гроб Господній не раз освячувався яскравим нествореним Світлом.

Багато прочан, які очікують сходження Благодатного вогню в храмі Гробу Господнього, відвозять його частку з собою, щоб тисячі християн могли запалити від нього свої свічки і лампади. Чудове явище відбувається у Кувуклії – мармуровій каплиці-печері, в якій сталося Воскресіння. Передує церемонії Хресний хід священнослужителів.

Пасхальна трапеза

Святкова трапеза на Великдень 2020 року, яка пройде у колі сім’ї після Літургії називається розговінням. До неї готують безліч самих різних скоромних страв – м’ясних, рибних, молочних. Обов’язково ставиться червоне вино. Стіл оформляється в яскравому весняному стилі. Обов’язково повинні бути квіти. Але очолює трапезу головне святкове частування — свячені яйця і здобні паски.

Традиція фарбувати яйця має глибокі символічні коріння. Розповідає про це благочестивий переказ. У перший раз яйце стало червоним в руках святої рівноапостольної Марії Магдалини. Прийшовши в Рим для проповіді Євангелія, вона постала перед Імператором Тіверієм. Відмовляючись вірити в диво воскресіння, Тіверій сказав, що це неможливо, як неможливо і те, що куряче яйце може почервоніти. У відповідь, свята Марія простягнула імператору червоне яйце. Подаючи один одному фарбовані яйця, ми сповідуємо триденну смерть і наступне воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Ці дві події новозавітна Пасха поєднує в собі.

Паска являє собою церковно-обрядову їжу. Куштування пасок є своєрідною проповіддю Великодня, нагадує про причастя до Святих Христових Тайн і служить об’єднанню всіх вірних у Христі. Прийшовши додому після радісної святкової служби, віруючі всією родиною сідають за святковий стіл, що символічно означає закінчення подвигу Великого посту. Починається розговіння з вживання шматочка освяченої паски і фарбованого яєчка. Вони є головними стравами Великодня і ставляться на стіл протягом всієї Світлої Седмиці.